Поради від медичної
сестри
Коли і як починати загартовувати дитину?
Проводити процедури загартування необтяжливо і просто, якщо ввести їх до розпорядку дня. У разі регулярного проведення таких процедур сформовані батьками навички поступово перетворяться на спосіб життя дитини.
Загартовування треба починати лише тоді, коли дитина здорова, і ліпше за все з настанням теплої пори року. Першим етапом має стати загартування організму під час щоденних гігієнічних процедур. Умиватися дитина має без сорочки. Так вона має змогу вимити шию і верхню частину грудей і потім насухо витертися рушником.
Перебуваючи вдома, важливо стежити за температурним режимом. Температура повітря в кімнаті не - має перевищувати +18...+20 °С, а вода для умивання - не вище ніж +17 °С. Провітрювати кімнату слід не менше ніж 4-5 разів на день. Єдине попередження - уникати протягів, аби запобігти застуді. Якщо в кімнаті протяг, то дитина має перебувати в іншому місці.
Загартовування водою слід проводити поступово - через кожні 5-7 днів знижувати температуру води на 1 °С, водночас уважно стежити за самопочуттям дитини і швидкістю її зігрівання після процедури.
Іноді потрібно тимчасово припиняти гартувальні процедури, зокрема у зв'язку з хворобою дитини. Після одужання їх потрібно відновити, проте продовжувати за температури води не нижче за +23 °С і меншої тривалості самої процедури.

Які способи загартовування рекомендувати батькам дошкільників?
Про те, як правильно загартовувати дитину, варто порадитися з педіатром. Знаючи особливості розвитку дитини, він може дати конкретні рекомендації. Розглянемо найбільш поширені способи загартування.
Одяг дитини необхідно добирати відповідно до погодних умов і рівня її фізичної активності*. Через високу рухову активність діти менше мерзнуть ніж дорослі. Одяг має бути з натуральних тканин, щоб дитина не пітніла.
Завжди можна взяти з собою на прогулянку запасні речі, в які вдягнути дитину, якщо похолоднішає.
Удома треба одягати дитину так само, як дорослого. Якщо в помешканні тепло, досить трусиків і майки. Ходити вдома найліпше босоніж, але не по підлогах із кахелю чи ламінату, застеленому на бетонну плиту. У такому випадку необхідно одягати шкарпетки чи взувати капці.
Важливим способом загартовування є прогулянки на свіжому повітрі. Уже з перших днів життя дитині необхідно хоча б декілька годин перебувати надворі.
Вплив сонячного проміння — головне джерело вітаміну D), який у свою чергу відповідає за правильний ріст дитини. Тому варто якомога більше вільного часу проводити на свіжому повітрі, тим більше в теплу пору року. Улітку можна поставити на балконі або біля будинку басейн, у якому дитина плескатиметься.
Також потрібно якнайчастіше виїжджати на природу: до лісу, річки, моря.
Повітряні ванни - це ефективний спосіб загартування, який проводять у будь-яку пору року в приміщенні за температури +16 °С..+18 °С. При цьому дитину одягають лише в білизну.
Приймати повітряні ванни починають за температури +18 °С й тривалості 5-10 хв. Протягом подальших десяти днів тривалість повітряних ванн поступово збільшують до 20 хв., а потім знижують температуру в кімнаті на 1 °С кожні 5 днів. Лише вже загартовані діти можуть приймати повітряні ванни за температури +10...+12 °С. У весняний і літній періоди повітряні ванни приймають надворі.
Дуже корисною для організму дитини є ходьба босоніж. Улітку на свіжому повітрі можна ходити по траві, піску, гальці тощо. У приміщенні ж доцільно застосовувати загартувальний комплекс «соляна доріжка». Розпочинається «соляна доріжка» резиновим килимком з виступами, на якому дошкільник стрибає. Це активізує рефлекторні точки стопи, що позитивно вливає на імунітет. Потім дитина ходить босоніж: по махрових рушниках, змочених у розчині морської чи кам'яної солі Далі дитина йде, витираючи ноги від солі, змоченим прісною водою рушником. Останній етап «соляної доріжки» — прогулянка сухим рушником. Після закінчення вправи дитина має одягти сухі шкарпетки.
Запорукою міцного здоров'я є водне загартовування. Корисно в кінці кожного купання обливати дитину водою, на декілька градусів холоднішою, ніж була під час купання. Поступове зниження температури водії поліпшує тонус її м'язів і підвищує імунітет. Для поліпшення кровообігу, стимулювання обміну речовин і заспокоєння нервової системи у воду можна додавати багату на мікроелементи морську сіль або відвари трав,
Слід зазначити, що загартовування водою слід починати в теплу пору року, щоб до осені організм дитини вже був добре загартований.
Для дітей, які часто страждають на нежить і кашель, підготовкою до водних процедур є сухі розтирання тіла жорсткою волохатою рукавичкою до почервоніння шкіри.
Проводити розтирання слід одразу після ранкової гімнастики. Через два тижні регулярних розтирань можна перейти до вологих обтирания. Рукавичку потрібно змочити водою за температури +30 °С, віджати і швидко обтерти груди і живіт дитини, а потім витерти їх махровим рушником. Так само розтерти спину, потім - руки і ноги.
Кожні 5-7 днів температуру води знижують на 1 °С, доки вона не буде +15 °С. Якщо дотик вологою рукавичкою дитині не приємний, можна не знижувати температуру води, а залишити на позначці +20 °С. Такі обтирання потрібно проводити впродовж року.
Простим і доступним способом підвищення імунітету є спеціальний гартувальний масаж, що проводять у чотири етапи:
Тиждень
Засоби для розтирання дитини
Перший
Суха рукавиця
Другий
Волога рукавиця, змочена в теплій воді
Третій
Волога рукавиця, змочена водою нижчої температури
Четвертий
Масажна щітка
Темп зниження температури і застосування масажної щітки визначають відповідно до реакції дитини на процедуру.
Після кожної процедури дитина вдягає суху білизну.
Якщо дитині не до вподоби обливання водою з голови до ніг, то необхідно привчати до цієї процедури поступово: спочатку обливати прохолодною водою лише ніжки, потім - по пояс. Коли такі процедури стануть звичними, час переходити і до повного обливання. Загалом обливання проводять так: піввідра води виливають на . одне плече дитини і стільки ж на інше. Можна також застосовувати душ. Температуру води спочатку встановлюють +33...+32 °С, а через 5-7 днів знижують на 1 С°, поступово доводячи до +20 °С. Після обливання тіло дитини розтирають до почервоніння шкіри.
Одним із найліпших способів загартування є купання. Починати
купання дітей слід за температури води не менше ніж +18 °С.
Перших 2-3 купання дуже короткі: достатньо лише увійти у воду і
пірнути 2-3 рази. Після купання слід добре розтерти тіло дитини
рушником.
Наступного разу тривалість перебування дитини у воді зростає
до п'яти хвилин. Потім час купання слід поступово довести до
двадцяти хвилин.
Якщо у воді або після виходу з неї дитині холодно, у неї «гусяча
шкіра», посиніння губ і тремтіння, то купання було занадто
тривалим.
Для щоденного миття ніг холодною водою в таз наливають воду,
дитина опускає туди ноги по щиколотку і топчеться 2-5 хвилин.
Після цього насухо витирає ноги. Спочатку температура води
становить + 34...+35 °С. Через 3-5 днів слід знизи
Сколіоз – це захворювання опорно-рухового апарату, що характеризується викривленням хребта у боковій площині з розворотом хребців (торсією) навколо своєї вертикальної осі, що веде до функціональних порушень у роботі органів грудної клітки, а також косметичних дефектів. Процес формування сколіозу – це результат взаємодії чинників, що порушують вертикальне положення хребта.
Сколіоз починається та прогресує в юності, під час посиленого росту дитини. Зі збільшенням викривлення зростає тенденція до погіршення загального стану дитини.
Питання профілактики сколіозу повинно підніматися з самого раннього дитинства – так як дане захворювання може формуватися з перших місяців життя і багато чого залежить від обізнаності в даному питанні батьків. Для профілактики вродженого сколіозу, якщо має місце ризик його виникнення – при плануванні дитини за півроку до вагітності рекомендується приймати фолієву кислоту та вітамін В12 – це знизить ризик розвитку вроджених дефектів опорно-рухового апарату.
Основою профілактики сколіозу – є профілактика порушеної постави. Найважливіша умова правильної постави – нормальний розвиток хребта. Якщо положення тіла правильне, то негативних змін у стані здоров’я дитини не відбудеться, це стосується стану кісток та м’язів. Вже з перших місяців життя для профілактики сколіозу необхідно оберігати дитину від чинників, що формують нерівномірний розподіл навантаження на опорно-руховий апарат. Для цього не слід садити немовля раніше ніж воно буде готовим і почне сідати самостійно (садити дитину потрібно після 6-ти місяців), не водити дитину за одну ручку.
Для профілактики рахітичного сколіозу у дітей 1-го року життя (внаслідок дефіциту вітаміну Д) дитині необхідні щоденні прогулянки на свіжому повітрі цілий рік.
Якщо дитина чи підліток неправильно сидить за партою чи столом, викривляючись в ту або іншу сторону, то це може призвести до сколіозу. Важливо, щоб дитина сиділа прямо, не згинаючи тулуба, голова злегка нахилена вперед, ноги впираються в підлогу всією ступнею і зігнуті в кульшових, колінних і гомілковостопних суглобах під прямим кутом, спина повинна спиратися на спинку стільця або крісла, а стегна лежати на двох третинах сидіння. Не можна щоб дитина сиділа, поклавши одну ногу на другу або прибравши ноги під сидіння, адже це призводить до порушення постави. Особливо потрібно стежити за плечима – вони повинні бути на одному рівні, не можна спиратися на одну руку, лікті повинні лежати на столі.
Спати краще на напівжорсткій опорі, на ортопедичному матраці. Дуже важливо спати на спині, (на животі та боках не спати). Подушка повинна бути невисокою, пружною, її бажано ставити після одного року життя.
Меблі, якими користується дитина, повинні відповідати її зросту. Підбирати дитячі меблі слід з урахуванням фізіологічних особливостей і зростання. Причому, це стосується не тільки шкільної парти. Меблі для дошкільнят теж повинні відповідати віку.
Від сумки краще відмовитися на користь рюкзака. Купуючи портфель, вибирайте ранець з лямками з м’якого матеріалу, так навантаження буде розподілена рівномірно і постава дитини не зіпсується.
Підлітковий вік – складний період життя, коли чадо починає «відбиватися від рук». Замість ранкових спортивних вправ йому хочеться подовше поспати, бо він допізна засидівся за комп’ютером. Дівчатка замість зручного взуття вимагають туфлі на підборах, носіння яких не дуже корисно для формування правильної постави. Завдання батьків в цей складний період – доброзичливо розказати дитині про причини і наслідки сколіозу.
Харчування дитини має бути збалансованим і повноцінним. Додайте в раціон продукти з кальцієм, який сприяє зміцненню опорно-рухового апарату: вівсянка, соя, мигдаль, сардини, сир, риба, зелень.
Для розвитку правильної постави і профілактики сколіозу необхідний нормальний розвиток м’язового апарату, що досягається виконанням фізичних вправ помірної інтенсивності (ЛФК та фізична праця). Тому важливо для профілактики сколіозу формування стереотипів до ведення активного способу життя: з малих років необхідно перебувати в стані руху від 4 до 6 годин на добу, проведення ранкової гімнастики, заняття ходьбою, бігом, плаванням, проведення активного відпочинку – це необхідний кожній дитині руховий мінімум. Можна облаштувати спортивний куток і вдома: для цього підійде шведська стінка або драбинка, поперечина або кільця, можна обладнати справжній спортивний куточок. А на підлогу потрібно покласти поролоновий мат або матрац.
І на сам кінець, слід зауважити, що більшість захворювань, які ми вважаємо наслідком травм чи випадковостей, насправді є результатом нашої недбалості до власного здоров’я.
Літо для дошкільнят – це час для реалізації мрій, активних ігор, появи нових друзів. Для працівників дошкільного навчального закладу літо – це відповідальна пора. Адже необхідно створити належні умови , щоб реалізувались дитячі мрії, з'явились нові яскраві враження, малюки зміцніли, засмагли, відпочили , а ще - дізналися багато нового .
Тому діяльність дошкільного навчального закладу у літній період спрямовується на організацію змістовного , різноманітного буття з метою оздоровлення дітей, забезпечення їхнього активного відпочинку, закріплення , уточнення , розширення запасу набутих упродовж навчального року знань через різні види дитячої
діяльності : рухової , ігрової, пізнавальної,
комунікативно – мовленнєвої, художньої ,
предметно – практичної тощо.
ЗАВДАННЯ
на літній оздоровчий період
(в умовах адаптованого періоду)
1. Оздоровчі завдання:
· Забезпечення у закладах дошкільної освіти
організації та виконання протиепідемічних
заходів, спрямованих на запобіганню ускладнення епідемічної ситуації внаслідок поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).
· Забезпечення комфортних умов для ефективного оздоровлення дітей дошкільного віку шляхом упровадження сучасних здоров’язбережуючих та здоров’яформуючих освітніх технологій, формування основ здорового способу життя.
· Дотримання розпорядку дня з урахуванням чергування фізичних, психічних навантажень та відпочинку дітей, забезпечення максимального перебування їх на свіжому повітрі, відповідності тривалості сну віку дітей;
· Оптимізація рухового режиму та самостійної ігрової діяльності дітей протягом дня як важливої складової фізичного розвитку дошкільників;
· Організація збалансованого харчування та раціонального питного режиму.
· Активізація взаємодії з батьками з питання питань виховання та оздоровлення дітей в літній період, забезпечення психоемоційного комфорту дитини в умовах закладу дошкільної освіти.
· Забезпечення проведення педагогічної та санітарно просвітницької роботи з учасниками освітнього процесу щодо дотримання та виконання протиепідемічних заходів, спрямованих на запобігання ускладненню епідемічної ситуації внаслідок поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).
2. Освітні завдання:
· Створення розвивального середовища та забезпечення психологічного комфорту, що сприятиме активізації пізнавального розвитку і формуванню у дитини цілісних уявлень про довкілля.
· Збагачення практичного досвіду дітей через залучення до різних видів діяльності.
· Спрямування освітньої роботи на інтеграцію різних видів діяльності, реалізацію особистісно-орієнтованого підходу до дітей та комплексне вирішення освітніх завдань, визначених Базовим компонентом дошкільної освіти та чинною Програмою «Дитина».
· Розвиток пізнавальних здібностей дошкільнят засобами ознайомлення дітей з природою влітку, використання епізодичних та довготривалих спостережень, дослідницько-пошукової роботи з дошкільниками, художньої літератури.
· Планування життєдіяльності дітей за блочно-тематичним принципом.
ВАЖЛИВІСЬ ЗАГАРТУВАННЯ ДЛЯ ЗДОРОВ,Я ШКІРИ ДІТЕЙ
Важливим для здоров,я шкіри тіла є загартування. Повітряні ванни- найм,якіший спосіб загартування. Перед повітряними ваннами знімають увесь одяг, аби повітря діяло на всю поверхню шкіри. Тіло роздягненої дитини навіть у спекотний день охолоджується, тому повітряні ванни проводять за температури не нижче +23- +25*С.
Лікувальну дію мають сонячні ванни. Утім їх слід застосовувати обережно, дотримуючись певних правил:
- тривалість сонячної ванни не має перевищувати 3-5 хв.
- сонячні ванни слід приймати лежачи
- під час сонячної ванни дитину слід перевертати з живота на спину та на бік
- слід захищати голову від дії сонячних променів.
Тривалість сонячних ванн можна збільшувати щодня на 1 хв. та доводити для дитини до трьох років до 15 хв. , для дітей від чотирьох до шести (семи0 років – до 30хв. Сонячні ванни не можна проводити в пік сонячної активності. після сонячних ванн корисно зробити дитині обливання теплою водою, витерти в тінь.
АТОПІЧНИЙ ДЕРМАТИТ У ДІТЕЙ ДО СЕМИ РОКІВ
Одне з найпоширеніших алергічних захворювань серед дітей дошкільного віку – це атопічний дерматит. Саме він може бути першим проявом алергії у дітей. Захворювання виникає зазвичай у перший рік життя, проте за несвоєчасного лікування воно може перейти в хронічну форму або мати хвилеподібний перебіг. з періодами загострень та ремісій.
Атопічний дерматит протікає сезонно, улітку можна спостерігати часткову або абсолютну ремісію, а взимку_ загострення та рецидиви. Нерідко захворювання трансформується в інші форми алергійних захворювань- бронхіальну астму. алергійний риносинусит, поліноз тощо.
Дитяча форма атопічного дерматиту має ознаки хронічного процесу- через постійне почервоніння й набряк шкіра ущільнюється, виникають полігональні вузлики. Окрім того. шкіра дитини стає сухою та вкривається безліччю лусочок. Уражені ділянки окреслені чіткіше. розміщуються на ліктьових і колінних згинах. на зовнішній поверхні кистей. Унаслідок тривалого перебігу та свербіння виникають гіперпігментація повік. додаткові складки на нижніх повіках. Обличчя набувають сіруватого відтінку. Через почервоніння шкіри й лусочки навколо очей, рота та носових ходів виникають тріщини й ерозії. Висип супроводжує сильне свербіння та печіння різної інтенсивності. Під час захворювання у більшості дітей віком до 10 років можливий спонтанний регрес.
Поради медичної сестри
В ЗДО створені оптимальні умови для охорони життя і здоров”я дошкільнят, їх фізичного та психологічного розвитку.
Всі групові приміщення упорядковані ігровими осередками для малюків, відповідно їх віку. Освоєна у використанні варіативна система оздоровлення дітей : загартування повітряними ваннами, босоходіння, обливання ніг до колін, корегуюча ходьба по ребристій дошці та по нетрадиційній доріжці (сліди з гудзиками, подушечки з різними наповненнями, такими як горох, пісок, каштани тощо).
Для підвищення навчально- виховної роботи з питань особистої безпеки та захисту життя і здоров”я дітей систематично (3 рази на тиждень) у кожній віковій групі проводяться бесіди з малюками, розваги, заняття за такими розділами :
1„Збережи себе малюк”- протипожежна безпека;
2.„Дитина і вулиця”- правила поводження на вулиці та правила дорожнього руху;
3.„Дитина серед природи, дитина серед людей”- знання про самозахист.
Щорічно у ЗДО №15 «Калинка» проводиться ревакцінація дітей. У зимовий час та під час епідемії грипу діти додатково отримували вітамінізовані трав”яні чаї (м”ята, лимон), соки, сирі овочі (цибуля, часник), сирі фрукти.
МИТТЯ РУК – ВАЖЛИВИЙ СПОСІБ ПРОФІЛАКТИКИ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ.
Усі знають, що необхідно мити руки, однак не замислюються, чому це так важливо робити. Післі пересаджування квітів, малювання, ігор з піском тощо ні в кого не виникає сумнівів, що видимий бруд потрібно змити. Утім, коли руки здаються чистими, на них усе одно є хвороботворні мікроорганізми. Вони потрапляють на руки під час контакту з дверними ручками, поручнями в громадянському транспорті, рукостисканнями тощо. До речі, рушники вдома також не такі чисті, як ми вважаємо. Коліформи, кишкова паличка та сальмонела можуть вижити навіть на випраних та висушених рушниках.
Чим та коли саме мити руки?
Під час миття рук милом утворюється мильна піна- це повітряні бульбашки, які оточені молекулами мила. Саме вони й очищають від хвороботворних мікроорганізмів.
Мити руки потрібно :
- після того, як ви прийшли з вулиці;
- після контакту з хворими чи їхніми речами;
- після відвідування туалетної кімнати;
- після того, як виносили сміття;
- після прибирання в кімнаті, чищення взуття;
- після контакту з тваринами;
- перед та після медичних процедур (зміна пов,язки, оброблення рани);
- після того, як ви покашляли або чхали, прикриваючи рот та ніс рукою;
- після порізів, мікротравм;
- після контакту з грішми;
- перед прийманням їжі;
- перед, під час та після приготування їжі
Рекомендації щодо миття рук.
- намочіть руки водою.
- використовуючи тверде або рідке мило, намильте руки так, аби утворилася рясна піна.
- розподіліть мильну піну на зовнішній бік долонь, між пальцями, під нігтями та на зап, ястя.
- змийте мильну піну великою кількістю води. Не торкайтеся при цьому раковини.
- закрийте кран за допомогою рушника або серветки, якщо ви миєте руки в громадському туалеті
- насухо витріть руки чистим рушником. У громадських туалетах не бажано використовувати електричні сушарки. адже в них скупчуються бактерії.
- удома якомога частіше змінюйте рушник для рук. Він завжди має бути чистим та сухим. Уразі захворювання когось із членів сім,ї виділіть йому окремий рушник
- на виході з громадського туалету відчиняйте і зачиняйте двері, тримаючись за ручку через серветку, а не голою рукою
- застосовуйте антисептик для рук, якщо не маєте змоги помити руки водою з милом
не використовуйте для миття рук бактерицидне мило. Адже воно вбиває не лише хвороботворні мікроби, а й корисні. Промивайте бактерицидним милом лише пошкодження на шкірі, зокрема подряпини, садна, тріщини, порізи тощо
- не користуйтеся милом із домішками, якщо у вас є алергійні реакції або дуже ніжна шкіра. Ліпше мийте руки дитячим милом
- пам,ятайте, що миття рук має тривати не менше однієї хвилини.
